Презентація "Архімед":   Скачати http://dfiles.ru/files/tc83be4gv  

1)       Архімед не тільки малював геометричні фігури, купаючись у ванні, але й завдяки їй зробив величезні відкриття у фізиці.

Попробуємо довести, що Архімед був великим ФІЗИКОМ, механіком.

Жителів Сірокуз важко було здивувати несподіванками. Але те що сталося спекотного літнього дня не залишило байдужими нікого. Головною вулицею міста, по розжарених сонцем плитах тротуару, високо задерши вгору бороду, біг дід і вигукував одне й те ж слово: «Еврика! Еврика». Дід був майже голий, бура піна п’ятнами покривала його спину і час від часу падала на землю, зірвана швидкими і різкими рухами.

–          Про що йде мова?

–          Що означає слово «Еврика»?

–          Що відкрив Архімед?

Легендо про корону царя Гієрона всім відома, ми про неї вже говорили на уроці фізики. Послухайте вірш, присвячений цій легенді.

–          Що таке ро-же-ве? Напишіть відповідну формулу і поясніть її.

Історики розповідають, що задача про золоту корону спонукала Архімеда до вивчення умов плавання тіл. Результатом стало написання відомого твору «Про плавання тіла», який дійшов до нашого часу.

Основні твердження (теорема) цього твору звучить так: «Тіла, важчі за рідину і опущені в неї, занурюються все глибше, доки не досягнуть дна і, перебуваючи в рідині, втрачають у своїй вазі стільки, скільки важить рідина, взята в об’ємі тіла».

А зараз відпочинемо від розповідей і відгадаємо загадки.

1.        В морі рибка золота є, кораблі перевертає.                                   (Кит)

Він може плавати під водою та наїї поверхні, може регулювати глибину занурення, збільшуючи або зменшуючи кількість повітря у легенях.

–          Назвіть умови плавання тіл.

2.        З ластами, а не тюлень; плаває, а не риба, не ховається, а в масці.

                                         (Аквалангіст, водолаз з легким обладнанням).

Аквалангістам-початківцям пропонують такий іспит: під водою збити ящик з деревяних дощок.

–У чому складність завдання?

3.        Одна неглибока посудина запросила в гості одразу три рідини різної густини, які не змішуються, і запропонувала їм розміститися з усіма зручностями. Як розмістьться рідини у гостинній посудині:

                                                  (Розмістяться шарами за густиною)

4.         К. Г. Паустовський. Епізод з повісті «Кара-Бугаз». «Наш кок відпросився покупатися, але вода затоки його не прийняла. Вона високо викидала його ноги, і, як він не намагався, зануритися не вдавалося. Це повеселило членів команди і трохи покращило їхній поганий настрій»

–          Чому кок не зміг скупатися в затоці?                              (Солона вода)

5.        В якому морі не можна втопитися?                                  ( В Мертвому)

Продовжимо розповіді про Архімеда-фізика.

Розповідь 5 учня (про центр тяжіння тіл)

Першим відкриттям Архімеда було введення поняття центра тяжіння, тобто доведення того, що у будь-якому тілі є тільки одна точка, в якій можна сконцентрувати всю вагу, не порушивши рівновагу.

Архімед розв’язав ряд задач на знаходження центрів тяжіння різних геометричних тіл: трикутника, паралелограма, конуса, сегмента, параболи.

Демонстрація. Знаходження центра тяжіння трикутника, паралелограма, прямокутника, круга, підвісивши фігури із картону на тонких нитках.

Наступна легенда показує, що Архімед був не тільки вченим-теоретиком, а й практиком, своїми знаннями допомагав людям

Розповідь 6 учня (легендо про дзеркала)

       До цього часу жива «Легенда про дзеркала, що запалюють».

В 1747 році французький натураліст і винахідник Жорж Луи Бюффон писав:  «Історія запалюючих дзеркал Архімеда широко відома і популярна. Він винайшов їх для захисту своєї батьківщини. Стародавні говорили, що він спрямував сонячне світло на ворожий флот і перетворив його на попіл.».

У легенді про дзеркала немає відомостей, які б суперечили історії чи можливостям техніки Архімеда. Потрібно пригадати про те, що було всього два штурми Сіракуз – вдень і після його невдачі – вночі. Чи не було це в якійсь мірі викликане рішенням римлян бажанням знешкодити дзеркала? Нарешті, легенда приписує побудову дзеркал Архімеду – людині, яка дійсно була здатна їх створити.

Інтерес до легенда відновив дослід грецького інженера-механіка Іоніса Сакаса, здійснений в листопаді 1873 року.

В порту Скараманга, що недалеко від Афін, вишикувались кілька десятків солдат. Кожен держав прямокутне дзеркало розміром 91 на 50 сантиметрів. На відстані біля 50метрів від берега поставили човен, навантажений смолою. За командою Сакаса солдати декілька разів піднімали щитоподібні дзеркала – і раптом човен задимів, а потім загорівся яскравим полум’ям.

2)       Переходимо до наступної частини уроку. Покажемо, що Архімед був і АСТРОНОМОМ, він зміг застосувати свої математичні знання в астрономічних дослідженнях.

Розповідь7 учня

Визначаючи діаметр Сонця, Архімед, як він сам повідомляє згодом у своїй праці «Число піщинок», погоджується з Аристархом, який вважав, що цей діаметр Сонця дорівнює 1/720 кола Зодіака, а не зі своїм батьком астрономом Фідієм, який твердив, що діаметр Сонця в 1 ;5 раза менший від цього числа.

Розв'язуючи це питання, Архімед винайшов спеціальний прилад для вимірювання діаметра Сонця, описаний у тій же книзі. В астрономічних роботах Архімеда проявилась і його любов до склад­них обчислювальних операцій.

В астрономії Архімед відзначився перш за все конструюванням складних механічних приладів. Велику славу принесла Архімеду виготовлена ним «сфера» — небесний глобус. Головним дивом у ви­наході Архімеда було те, що він зміг поєднати в одній системі не схожі між собою рухи і різноманітні обертання світил. Відомо, що на цій сфері можна було спостерігати фази Місяця, рух планет, сонячні та місячні затемнення. Вона була зроблена з міді і приводилася в рух непомітним для ока двигуном. Архімед надавав цьому винаходу настільки великого значення, що написав спеціальну книжку «Про ви­готовлення небесної сфери» — єдину книжку з технічних наук того часу.

Римський поет 5 століття Клавдіїн оспівав глобус Архімеда у віршах. Тон вірша не залишає сумнівів у тому, що Клавдіїн бачив глобус у дії (більше, ніж через 600 років після його створення).

Розповідь 8 учня

Неба статут, закони богів, гармонію світу –

Все Сіракузький дідусь мудро на землю приніс.

Повітря заховане в середині, різні рухає світила

Мовби дивними шляхами, зробивши створене живим.

Несправжній біжить зодіак, призначений виконуючи хід,

Лік підробного Місяця знову кожен місяць іде,

Сміливим мистецтвом пишаючись, свій світ приводячи в обертання,

Зірками вищих небес править розумом людина.

3)       Слава Архімеда-ІНЖЕНЕРА була раптова і неймовірна, вона залишила слід в свідомості всього елінського світу, переступила кордони країн і століть.

Розповідь 9 учня (з демонстрацією малюнків з дитячої книжки «Оля, Коля і Архімед».

 Архімед брав ак­тивну участь у війні Карфагену проти Риму. Для боротьби з Римом він винайшов багато військо­вих машин. Це, перш за все, катапульти — античні гармати, які кидали на великі відстані свинець і каміння різних розмірів: від дуже великих глиб до маленьких уламків. Ці машини були також оснащені підвісними колодами — «дзьобами». Після того як ці «дзьоби» діставалися потрібного місця, вони переверталися за допомогою особли­вих блоків і кидали каміння на ворога. З інших машин опускали на канатах «журавлині дзьоби», котрі за допомогою особливих механізмів хапали носові частини ворожих кораблів, підіймали їх і, розгойдуючи, завдавали їм пошкоджень. Ці маши­ни являли собою комбінації із блоків, гвинтів і зубчастих коліс; ймовірно також застосовувалися пружина і водяний двигун.

Архімед створював для царя Гієрона не лише військові машини, а й механізми, які допомагали в побуті, тощо. Наприклад, система важелів' і блоків Архімеда могла піднімати значні вантажі, які, за переказами, були не під силу всьому населенню Сіракуз. Для сільського господарства він виготовив машину «Равлик» для зрошування полів, яка при­водилася в рух рабом-пігмеєм

4)       Ітак, біографії Архімеда немає. Ніхто її не писав. Але точно відомо, що вождем оборони Сірокуз став Архімед, що не одна атака римлян була відбита, але знайшлися зрадники, які відкрили ворота ворогові.

Розповіді 10 і 11 учнів (про загибель Архімеда)  

Тінь солдата на пісок упала —

Промінь сонця обірвався вмить.

Формулу скривавлену, багряну

Ти зумів собою захистить.

 Бранець мудрий — ворогу обуза:

Тож радій, запроданцю, біді!

По розп'ятих димних Сіракузах

Вітер тління заміта сліди.

Море перемелює каміння,

Додає байдуже день до дня,

Невблаганний час крокує далі:

Ніби він загарбникам — рідня.

 Гинуть скелі і міста в печалі,

Завмирають соки в пелюстку.

Ти міцніше каменю й металу,

Формула, що смерть саму здолала,

На еллінському сипучому піску.

Під час другої Пунічної війни римляни напали на багатий острів Сицилію і через деякий час узяли в облогу місто Сіракузи.

Знаменитий стародавній історик Полібій писав: «Нездоланна сила однієї людини, одного даруван­ня, вміло напрямлена на яке-небудь діло. Римляни могли б швидко заволодіти містом, якби захопили із Сіракуз одного дідуся». Тільки через зраду Сіра­кузи були взяті римлянами восени 212 р. до н.е. При цьому Архімеда було вбито.

Плутарх зберіг нам яскраву оповідь про смерть Архімеда.

Архімед сидів на піску й розв'язував задачу, коли до нього підійшов солдат з мечем у руці, щоб відве­сти його до воєначальника Марцелла. Але вчений відповів, що піде до Марцелла лише тоді, коли роз­в'яже задачу. Солдату не було діла до його роз­в'язків, він обурився, вихопив меч і вбив Архімеда.

Є багато інших версій смерті видатного матема­тика, але кінець однаковий: «Видатний учений за­гинув».

Так загинув Архімед. Говорять, що за ним сумували навіть вороги. Римський воєначальник Марцелл розумів кого втратив світ.

Один з найвизначніших вчених і відданий патріот заповідав вигравіювати кулю і циліндр – символ геометричних відкриттів. Могила заросла бур’яном, і те місце невдовзі було забуте. Але через 137 років після його смерті Цицерон, квестор Сицилії, знайшов біля Ахродійської брами надмогильну плиту, на якій піщинки, підхоплені гарячим сироко-вітром із Сахари, уже частково стерли вірші.

Потім могила знову згубилася, цього разу вже назавжди. Та залишилося ім’я Архімеда.

ІІІ. Підсумки

–          Ким же, на вашу думку, був Архімед?

–          Яку з рис характеру вченого ви б хотіли мати?

–         Вікторина «Так, ні»

(Якщо ви згодні з висловом, то пишете «так», а якщо ні, то даєте правильну відповідь)

1.        Архімед народився в Греції в місті Александрія. (Сірокузи).

2.        Батько вченого був поетом, тому хотів, щоб син займався точними науками  (Астрономом)

3.        Архімед проводив багато часу в Александрійській бібліотеці, де також працювали видатні вчені тих часів за підтримки царя.

4.         Грецький учений вивчав не лише математику, а й астрономію і механіку.

5.         Архімед не був кар’єристом. Він цікавився лише наукою і не думав про достойне місце при царському дворі.

6.        У легенді про грецького вченого згадується, що він зясував для царя Гієрона, що корона виготовлена з чистого золота.    (Ні).

7.        Найвидатніший вигук Архімеда «Еврика!», що означає «Я знайшов».

8.         Коли римський воїн заніс меч над Архімедом, то вчений попрохав його зачекати декілька хвилин, щоб розв’язати задачу. Воїн погодився.    (Ні, Архімеда вбито, він не розв’язав задачу)

ІV. Оцінювання.

V.  Домашнє завдання. Повторити §37–39, виконати вправу 7.